-
1 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р -
2 конвой
конвой (-вою), варта. Под -воем - під вартою. Почётный -вой - почет (-чту), почесна варта.* * *конво́й, -во́ю -
3 guard of honor
= guard of honour почесна варта, почесний караул -
4 honour
1. n1) честь; чесність2) благородство, шляхетність; честь3) добре ім'я, добра репутація, честь4) цнота; чистота; доброта; жіноча честь5) почесть; шаноба, пошана; повага; шануванняin honour of smb., smth. — на честь когось, чогось
6) слава, честь7) честь (у формулах ввічливості)your H. — ваша честь
9) pl почесті; урядові нагороди, ордениthe last honours — останні почесті, похоронна церемонія
10) pl відзнака (при складанні екзаменів)11) уклін, реверансhonour lap — спорт. коло пошани
honour system — а) система приймання екзаменів на основі повного довір'я студентам; б) розконвоювання в'язнів
honours degree — унів. диплом з відзнакою
2. v1) шанувати; поважати, вшановувати3) фін. оплатити* * *I n1) честь, чесність; благородство2) добре ім'я, гарна репутація; ( жіноча) честь; цнотливість, чеснота, чистота3) пошана, шана; повагаin honour of smb, — на честь кого-небудь; на знак поваги до кого-небудь; на згадку про кого-небудь
honour lap — cпopт. коло пошани; честь, слава
4) честь5) pl почесті; ( урядові) нагороди6) pl; cл. відзнака ( при здачі іспитів)7) pl; кapт. онери ( старші козирні карти)8) icт. уклін, реверансII v1) шанувати, поважати2) ( with) удостоювати3) дотримуватися ( умови); виконувати ( зобов'язання)4) eк. акцептувати ( тратту); оплатити (тратту, чек) -
5 почётный
почесний, поважний. -ный гражданин - почесний громадянин. -ный член, председатель - почесний член, голова. -ный титул, -ное звание - почесний титул, (мн.) гонори (-рів). -ная должность - почесний уряд. -ные знаки - відзнаки. -ная стража - почесна варта. -ное место - почесне місце, чільне місце. -ное место новобрачных на свадьбе - посад (-ду). Занимать -тное место - займати почесне, чільне місце, сидіти на почесному, на чільному місці, (образно) сидіти на покуті (собств. в красном углу). -ная свита - гоноровий почет. -ные гости - почесні, поважні гості.* * *поче́сний; ( о месте) чі́льний -
6 honour
I n честь, почесть, шана, повага, шанування- civil honours громадянські почесті- military honours військові почесті- naval honours військово-морські почесті- royal honours королівські почесті- special honours особливі почесті- dinner in honour of smbd. обід на чиюсь честь- guard of honour почесна варта- peace with honour почесний мир, мир на почесних умовах- place of honour почесне місце- reception in honour of smbd. прийом на чиюсь честь- seat of honour почесне місце- to give honour виявляти повагу, віддавати пошану- to pay honour виявляти повагу, віддавати пошану- to render the honours віддавати почестіII v дотримувати (умов); виконувати (зобов'язання)- to honour one's commitments виконати свої зобов'язання- to honour one's obligations виконати свої зобов'язання- to honour one's pledges виконати свої зобов'язання
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Турецкий
- Украинский